Рецепти пасок та крашанок у файловому архиві. Наші далекі предки на честь Весни уклали широкий цикл святкувань та утворили, як й інші народи, "культ Сонця". І до сучасності зберігся на землі звичай святкування одного із найбільших свят року - свята весняного сонця (Великдень - Пасха), яке посилає благодійне тепло на землю й оживляє все після довгого зимового сну.
З прийняттям християнства звичай був охристиянізований і, згідно із заповідями Апостолів, пов'язаний зі смертю і воскресінням Спасителя - Ісуса Христа.
Великдень святкують у першу неділю після весіннього рівно стояння.
Як святкували Великдень наші далекі предки? Насамперед протягом тижня перед Пасхою (Вербний, чистий тиждень) очищували від бруду всю оселю, прали всю білизну до останньої ганчірки, закінчували до четверга усі головні роботи в полі, на городі.
У четвер та великодню п'ятницю пекли паски, підготовували до жарки ковбасу, шинку, поросят, писали писанки. Але вже ні шити, прясти, ткати, рубати не можна.
У суботу господиня пекла паляниці, запікала порося, шинку, ковбаси, малювали писанки, красили крашанки, готували святкову білизну для всієї родини та все для посвячення.
Увечері засвічували свічку чи лампадку (символ Сонця) та йшли до церкви святити паски.
Паски святили до сходу Сонця і повертались додому ще досвіту, христувались та сідали розговлятись.
Уранці на перший день Великодня, хлопчики ходили з хати до хати христувати, за що отримували писанку чи крашанку або гроші.
В перший день Великодня ніхто ні до кого в гості не ходив, відпочивали. На другий, третій день Великодня відвідували родичів, приятелів з поздоровленнями та привітаннями.
Багатим був репертуар традиційних великодніх ігор. Діти грали у "цокання" - биття яєць: той, кому вдавалося розбити яйце суперника, забирав його собі.
|
