Тепер, коли новим міністром освіти і науки став доктор історичних наук Дмитро Табачник, ніхто не знає, чого чекати

Тим паче що новоспечений віце-прем'єр-міністр Володимир Семиноженко вже заявив, що Кабінет Міністрів змінюватиме систему зовнішнього оцінювання знань випускників шкіл.
Зараз майбутні абітурієнти та їхні батьки запитують себе – невже нова влада зважиться піти на радикальні кроки, такі як скасування зовнішнього оцінювання знань чи навіть надання можливості проходження тестів на інших мовах напередодні важливих випробувань? Адже саме це обіцяв зробити Віктор Янукович у той час, коли був кандидатом у президенти. "Такого не може бути! – заперечує Тамара Кузнєцова, мати київського одинадцятикласника. – Ми два роки готувалися до такого формату складання іспитів і сподіваємося поступити до вузу без "блату".

Політична складова

Нагадаємо, що недавно Луганська облрада попросила Президента України Віктора Януковича проводити зовнішнє незалежне тестування кількома мовами. На думку місцевого депутата Ірини Зайцевої, з точки зору матеріальних витрат це питання вирішити нескладно – необхідно просто виправити підпункт у постанові Міністерства освіти. Подібні заклики лунають і в Криму. Парламент Автономної республіки також звертається до нового Президента з проханням забезпечити в регіоні проведення зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) мовами, якими велося навчання у школах.
У центрі оцінювання якості освіти подібні заклики називають безглуздими. "Наразі діють нормативні документи, відповідно до яких єдина мова для проведення тестів – українська, – говорить директор Центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. – Зі свого боку хочемо сказати: якщо на рівні міністерства буде прийнято рішення про проведення ЗНО ще й іншими мовами після 15 березня, то ми його реально виконати не встигнемо".
Та хоч би як там було, з подібними проханнями до нового Президента звертаються не випадково, оскільки саме він напередодні виборів обіцяв відмовитися від системи обов'язкового тестування під час вступу до вузів і дати можливість випускникам, котрі закінчили школу до 2009 року, вступати до університетів та інститутів за шкільними атестатами. Щоправда, виголошуючи подібні заяви, Віктор Федорович навряд чи думав про їхні наслідки. Фахівці ж наполягають: подібні дії означали б повернення не лише корупційних схем під час вступу до вузів, а й подвійного психологічного навантаження під час складання іспитів у школі, а потім до вищого навчального закладу.
У розгляді питання про часткове скасування зовнішнього тестування можна згадати і не ухвалений важливий закон – наприкінці січня Верховна Рада відхилила законопроект про тестування, який мав надати додаткові гарантії рівного доступу до здобуття вищої освіти.
"Неприйняття у другому читанні цього законопроекту свідчить про те, що у нас немає політичної волі ухвалити закон, який регулював би ЗНО", – переконана Ольга Айвазовська, голова правління громадянської мережі "Опора". За її словами, сьогодні потрібно зробити все для того, щоб "зовнішнє незалежне оцінювання не залежало ні від політичної кон'юнктури, ні від міністра освіти, який представлятиме ту чи іншу політичну силу у новому уряді".
Поки ж Айвазовська бачить пряму загрозу подальшому впровадженню ЗНО. "Ось простий приклад. Якби міністром освіти став представник Комуністичної партії, то цілком реально, що він би відстоював електоральні інтереси партії, а ЗНО могло б стати необов'язковим, – говорить голова правління громадянської мережі "Опора". – А це фактично означає його скасування. Чому? Це пов'язано з тими речами, про які "Опора" активно говорила торік. Ідеться про проблему пільговиків. Водночас саме в освіті пільги можуть стати тією подачкою суспільству, яка закінчиться необоротними процесами – загальним інтелектуальним зубожінням і неконкурентністю її кадрів як на зовнішніх ринках, так і всередині».
"На нашу думку, у 2010 році навряд чи зупинять практику ЗНО, – продовжує Айвазовська. – А ось 2011 рік буде вирішальним. На жаль, кожна політична сила захищає інтереси своєї електоральної групи. Але чомусь усі забули, що нинішню реформу освіти було схвалено не лише в Україні, як найбільшу за весь період незалежності країни, а й світовою громадськістю. Не треба забувати, що наша держава взяла на себе зобов'язання з реалізації конкретних реформ, результатом успіху яких може стати значна фінансова підтримка із Заходу".
Щоправда, пан Лікарчук нагадує, що в Україні немає проблеми обов'язковості тестування. Хочете доказ? У 2009 році до вузів усіх типів і форм акредитації поступили майже 463 тисячі студентів. Такими є дані Державного комітету статистики. З цього числа лише 264 тисячі було зараховано за результатами тестування, всі решта – без сертифікатів. "Тож говорити про обов'язковість нам ще дуже рано", – наполягає фахівець.
"Зовнішнє незалежне тестування надає справедливий доступ до освіти і, як наслідок, стимулює школярів добре вчитися, якщо вони хочуть поступити до вузу. Тому відхід від тестування – це крок назад, – вважає представник Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти Лілія Гриневич. – Я не думаю, що нова влада може свідомо піти на це. До речі, у 2004 році першу постанову про запровадження незалежного оцінювання підписав саме Віктор Янукович, тоді - прем'єр-міністр".

Все за планом

Поки що підготовка до зовнішнього незалежного тестування йде за планом. Принаймні про це з усією відповідальністю заявляє Ігор Лікарчук. "Сьогодні вже зареєстровано 315 тисяч бажаючих, а це 72% від усіх випускників 2010 року, – говорить він. – До кінця реєстрації, 31 березня, є ще кілька тижнів. І якщо врахувати, що щодня реєструється 6-7 тисяч, то, думаю, загальна сума бажаючих узяти участь у незалежному зовнішньому оцінюванні 2010 року становитиме 410-420 тисяч. Можна також зазначити, що в деяких областях темпи реєстрації дуже високі (у Донецькому регіоні вже зареєструвалося 82%, а в Луганському – 81%), в інших – прогнозовано низькі – у Закарпатській області (лише 56%) та Чернівецькій (58%). Там традиційно менше бажаючих стати студентами вузів".
Разом з тим не можна говорити, що підготовка ЗНО йде на повну. Попри те, що вже надруковано понад 70% тестових завдань, бюджету у Центру досі немає. Сьогодні він отримує одну дванадцяту від кошторису минулого року.
Ще одна особливість кампанії цього року – зросла кількість громадських організацій, які виявили бажання стежити за процесом тестування.

Тепер саме час згадати про нововведення. За словами директора Центру тестування, вже цього року на 30% буде скорочено кількість пунктів тестування. "Це робиться для того, щоб зменшити ризики безконтрольності введення зовнішнього оцінювання, – пояснює він. – Ми вже пересвідчилися, що в районних центрах дуже сильні "кумівські зв'язки", велика залежність від місцевого керівництва". З цього року пункти тестування буде розміщено у містах, де є університети. У зв'язку з цим зовнішнє незалежне оцінювання знань з української мови, математики та історії України відбуватиметься впродовж кількох сесій. Під час кожної з них абітурієнти отримають абсолютно різні за змістом, але рівносильні за складністю завдання. Та головне – на тестування молоді люди прийдуть не учнями шкіл, а цілком самостійними випускниками. У них у руках буде атестат. Їх не будуть організовано підвозити до пунктів тестування у супроводі педагогічних працівників.

У перспективі процедура зовнішнього незалежного тестування змінюватиметься. Так, наприклад, у 2011 році, в експериментальному режимі в українському варіанті запустять "тест здібностей". Його назвуть "тестом навчальних компетентностей". Заплановано впровадження тестів трьох рівнів. "Ми запропонуємо різнорівневі тести. Вузи зможуть обирати, з яким рівнем складання тесту приймати абітурієнта – великої, середньої та звичайної складності", – говорить директор Українського центру оцінювання якості освіти. Після цього будь-який університет зможе обирати, абітурієнт з якими знаннями йому потрібен.
По матеріалам: Главред