Призначений вчора віце-прем'єром з гуманітарних питань В. Семиноженко критично оцінює проведену його попередниками реформу в сфері освіти


Він припускає, що вже цього року у вузах будуть знову введені вступні іспити.

Розкажіть про ваші пріоритети в роботі.
Мене призначили керувати гуманітарною сферою, найважливішою для становлення країни, яка може претендувати на світове лідерство. У галузі соціальної політики, освіти, науки, інноваційних технологій, культури повинні створюватися проекти, які об'єднують всю країну. Перед мною стоять завдання стратегічного плану - створити проект, який допоможе визначити місце України у світі, з огляду на всі особливості та переваги нашої держави.

Як ви можете охарактеризувати стан гуманітарної сфери в даний момент?
Стан плачевний. Система освіти нібито реформувалася, проте проводилося тільки реформування системи оцінки знань. Наприклад, у школах діє 12-бальна система оцінки знань, а у вузах все ще п'ятибальна. У системі освіти не може бути різних підходів до оцінки знань у школах і вузах. Реформування не було, була лише імітація реформ, яка не дала нічого хорошого. Ось приклад: протягом останніх двох-трьох років в Україні не друкувалися підручники для профтехучилищ. Якість шкільних підручників, які вводилися Міністерством освіти останнім часом, не тільки з гуманітарних, але і з технічних предметів, - кричуще низька. Протягом трьох років у бюджеті Міносвіти лежить $ 100 млн на ремонт шкіл. Вони не можуть бути витрачені просто тому, що міністерство не може організувати відповідну роботу. Це говорить про низьку якість менеджменту.

Чи буде новий уряд підтримувати колишні пріоритети у сфері освіти, зокрема, дотримання принципів Болонської системи?
Болонська система в українському прочитанні ускладнює систему освіти, а результат її впровадження не збігається з гаслами, під якими ці реформи проводилися. Європейські стандарти, яких ми будемо дотримуватися, - це стандарти рівня якості та конкурентоспроможності нашої освіти.
Як ви ставитеся до зовнішнього незалежного оцінювання знань випускників (ЗНО), яке було введено колишнім керівництвом Міносвіти.

Не можна під один гребінець проводити тестування до вузів. Більш того, хіба ЗНО може виступати критерієм оцінки якості знань?

При проходженні ЗНО випускнику потрібно демонструвати не здатність до дослідження, роздумів і пошуку відповіді, а здатність швидко відповідати на запитання. Швидше за все для випускників шкіл у цьому році, крім ЗНО, будуть ще й вступні іспити. Це питання обговорюється зараз з експертами. Можливо, у рівних пропорціях будуть важливі результати ЗНО, вступних іспитів і показники шкільного атестата. Якщо люди хочуть вступити на контрактну, заочну форму навчання, отримати дистанційне навчання - для них тести взагалі будуть скасовані.

Чи будете ви підтримувати посилення ролі державної мови? Чи збережеться українська мова як обов'язковий для проходження ЗНО?

Думаю, українцям треба дати право обирати мову, якою отримувати освіту та здавати іспити. Збережеться чи ні обов'язковість української мови при проходженні зовнішнього незалежного оцінювання - спірне питання. Припускаю, що в представників національних меншин з'явиться можливість здавати тести та іспити не тільки українською мовою.

З чого ви почнете роботу?
Перші кроки - вдосконалити законодавче поле, вирішити кадрові питання, які також дуже важливі. Нам потрібні справжні фахівці, які розуміють всі особливості своєї роботи. Такі люди є і в команді попереднього уряду.