Чи знаєте ви своїх дітей? - Сторінка психолога - Каталог статей - Харківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 119

	Є лише одна поважна причина запізнитися на роботу – зайти до школи. Ср, 27.11.2024, 17:30
	Харківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 119 Харківської міської ради Харківської області Визнана атестованою з відзнакою із загальним коефіцієнтом результатів діяльності 54,13 (високий рівень) Наказ ГУОН Харківської обласної державної адміністрації № 224 від 05.05.2009
	Головна Каталог статей

| RSS

Харків

Календар

Статистика

Онлайн всього: 2

Гостей: 2

Користувачів: 0

Головна » Статті » Сторінка психолога

Чи знаєте ви своїх дітей?

Яка б у вас відповідальна, складна, творча праця не була на роботі, знайте, що вдома на вас чекає така ж відповідальна, така ж складна, така ж тонка робота - виховання власної дитини

Скрізь вас можна замінити іншими працівниками - від сторожа до президента. Справжнього батька ніхто не замінить.
І якщо перед вами стоїть вибір: іти завершувати роботу, за яку (це вам точно відомо) вас представлять до нагороди, чи йти до школи на заняття позакласного батьківського всеобучу, - ідіть тільки до школи (так чинять справжні батьки). І там, на занятті, ви дізнаєтесь, чи знаєте ви своїх дітей, які навчаються вже у 5-6-7-8-му класі. Для дітей цього періоду властиві свої особливості психічного розвитку. Вони переходять від дитинства до початку зрілості, а тому:

змінюються інтереси дитини (у 1-4-х класах був інтерес до навчання, а став домінуючим інтерес до себе, ось причина зниження успішності у 5-8-му класах);
змінюється характер відносин з дорослими (батьки, учителі), якщо в 1-4-х класах на першому місці був учитель, на другому - батьки, на третьому - дорослі, на четвертому - ровесники, то у 5-8-х класах усе помінялось місцями: на першому - ровесники, на другому - дорослі, на третьому - батьки, на четвертому - вчителі;
свідомо зростає самостійність дитини; кожний ставиться до себе як до члена колективу;
більш різноманітними стають стосунки з ровесниками, дорослими;
зростає бажання виділитись чимось у колективі класу, будь-яким способом зайняти комфортне місце в ньому;
наявне велике прагнення мати вірного друга, якому можна все відкрити;
учитель сприймається тепер через громадську думку класу;
перед дитиною постає запитання: «А хто ж я?»;
перехід від оцінки дорослих до самооцінки; іде порівняння свого «я» з ровесниками;
поведінка регулюється самооцінкою, а самооцінка формується в ході спілкування з ровесниками (ось чому поведінка немотивована);
велика вразливість до критики на свою адресу й ціла низка немотивованих учинків (93 % самогубств саме в цьому періоді життя дитини);
зростає потяг до інтимно-групового спілкування з ровесниками (за типом тимурівських загонів);
зростає агресивність, жорстокість, підвищується тривожність, виникає замкнутість;
підвищується почуття дорослості (хочуть, щоб до них ставились як до дорослих, а не дітей);
зростає інтерес до протилежної статі;
більше приділяється уваги зовнішньому вигляду; зростають нездоровий інтерес і потяг до тютюнокуріння, уживання алкоголю й наркотиків, цікавляться проблемами сексу;
виникає диспропорція між потребами та можливостями, потреби йдуть попереду;
зростає намагання позбутись опіки дорослих (учителів, батьків);
ще не розвинений імунітет до поганого.

Що можуть батьки зробити для цього віку.

Дотримуватись педагогічного такту (в усьому діяти так, щоби принести найбільше добра й радості дитині, принаймні ніколи не зробити незаслуженої прикрості).
Побільше знати про свою дитину (з ким дружить, в якій компанії перебуває, які інтереси має, що любить читати, які телепередачі любить дивитися, чим захоплюється, які природні здібності має, що її цікавить у школі тощо).
У чому дитина хоче бути самосійною (підтримати, розвинути, допомогти).
Навчити того, що самі добре вмієте (окремо тато, мама, бабуся, дідусь).
Розповісти про своє родове дерево (дитину дуже цікавить, з якого вона роду, ось тут і робота для дідусів і бабусь).
Показати зразки мужності (батько), ласки (мама), адже діти прагнуть саме до цих рис характеру.
Навчити оцінювати себе, свої вчинки, дії, справи (навчити правильної самооцінки, бо вони переходять саме до самооцінки).
Увійти в довіру до дитини (спільно читати книги, переглядати телепередачі, розповідати про своє шкільне життя, розвивати інтерес до школи, до вчителів, спільно проводити вихідні дні, колективно відвідувати концерти, здійснювати прогулянки, стати другом дитини).
Проявити велику терпимість і толерантність до дитини.
Розвивати громадську активність (розповідати про свою громадську роботу).
Здійснювати ретельний контроль проявів шкідливих звичок (тютюн, алкоголь, наркотики).

Щоб ваша дитина інтенсивно розвивалась, росла, виховувалась, потрібні ваші належні зусилля. Успіху вам у цій батьківській діяльності!
Автор: С. Дибський
Стаття журналу "Відкритий урок: розробки, технології, досвід"