На думку деяких психологів люди, які з самого дитинства добре вчилися в школі і закінчили її з медаллю виявляються зовсім не пристосованими до життя


Вони губляться в тих ситуаціях, в яких двієчники завжди вміли викручуватися будь то бійка, суперечки з начальством або освідчення в коханні. До того ж недавно вчені прийшли до висновку, що "круглі" відмінники вчетверо частіше потрапляють до психіатричних клінік.
Школярі, які мають лише відмінні оцінки, страждають біполярним розладом значно частіше учнів з середньою успішністю. До такого висновку прийшла група вчених з Великої Британії і Швеції під керівництвом Джемса МакКейба з Королівського коледжу Лондона.
У своєму звіті про дослідження, який був опублікований в British Journal of Psychiatry фахівці проаналізували успішність майже 714 тисяч шведських школярів, які закінчили обов'язкову середню освіту в 1988-1997 роках. Успішність оцінювалася за результатами іспитів, які учні здавали у віці 15 і 16 років. Отримані дані вчені порівняли зі статистикою госпіталізацій з приводу біполярного афективного розладу (раніше відомого як маніакально-депресивний психоз) у досліджуваній групі.
За результатами дослідження, учні, які одержували тільки відмінні бали, страждали біполярним розладом майже в чотири рази частіше, ніж учні із середньою успішністю. Школярі з гіршою успішністю зверталися за медичною допомогою з приводу зазначеного розладу майже в два рази частіше "звичайних" учнів.
Крім того, дослідники з'ясували, що пацієнти з біполярним розладом частіше за інших мали відмінні оцінки з музики і шведської мови. За словами МакКейба, це підтверджує результати попередніх досліджень, в ході яких було виявлено зв'язок між лінгвістичними та музичними творчими здібностями та вказаним захворюванням.
Незважаючи на виявлений зв'язок між успішністю і подальшим розвитком біполярного розладу, МакКейб підкреслив, що більшість людей, які отримували в школі відмінні оцінки, не відчувають проблем з психічним здоров'ям.
Восени 2009 року вчені з США з'ясували, що приблизно в половині випадків біполярні розлади зникають з віком. Виявлену закономірність дослідники пов'язали з тим, що у віці близькому до 25 років відбувається дозрівання префронтальної кори головного мозку.
"Школярі, що мають лише чудові оцінки, майже в чотири рази частіше страждають маніакально-депресивним психозом, ніж учні із середньою успішністю", - пояснює керівник дослідження Джемс МакКейб.
До речі, за словами психологів, причина успіху багатьох трієчників у їх високому емоційному коефіцієнті - EQ, а не в коефіцієнті інтелекту - IQ. Для успіхів важливі інтуїція, уміння чути і розуміти людей, внутрішня свобода. А це не залежить від академічних знань. Також трієчники, як правило, доброзичливі, комунікабельні. Ці якості дозволяють їм спокійно, без стресів йти по життю. А у відмінників частіше розвивається комплекс неповноцінності, замішаний на страху забути або не встигнути вивчити урок, не сподобатися вчителеві та інше.

Це цікаво:

Томас Едісон в початковій школі провчився всього кілька місяців. Вчителі чомусь не злюбили хлопчика, тому школу він кинув, а його освітою зайнялася мати, колишня шкільна вчителька. Перші досліди Томас почав проводити вже в десять років. А за своє життя він винайшов на 1093 патенти в США і ще 3000 в інших країнах. Кажуть, що коронною фразою Едісона була: "Невже ви думаєте, що я винайшов би хоч щось, якщо б ходив у школу!"

Дмитро Менделєєв, сяк-так закінчивши в 15 років гімназію, продовжувати освіту не бажав. Але під тиском матері вирішив вступити до Медико-хірургічної академії. Кілька спроб закінчилися невдачею: майбутній творець Періодичної системи хімічних елементів зрізався на... хімії. В інститут він все ж таки вступив, але в педагогічний.

Володя Ульянов вчився прекрасно, проте поведінка його зразковою не була. Втім, такі грішки, як "ухилення від уроку гімнастики", "недбало і брудно виконана робота з російської мови" та невиконання обов'язків чергового, водяться за будь-яким школярем. А от щодо золотої медалі, з якою майбутній революціонер закінчив школу, є деякі невідповідності. В атестаті, виданому Володимиру Ульянову за результатами випускних іспитів в гімназії, з усіх предметів стоять п'ятірки і лише за логікою четвірка. Але золоту медаль дають лише коли всі оцінки - вищі. І тут історики розходяться в думках: одні вважають, що медаль Ульянову дали, але завдяки зв'язкам його батька - інспектора народних училищ. Інші впевнені, що нагороди він не одержував і все це казки радянської ідеології.

Йосип Джугашвілі в сім років не зміг поступити до православного духовного училища. Хлопчик не знав російської мови, на якій там велося викладання. Але вивчивши російську настільки, щоб поступити відразу в другій підготовчий клас училища, Сосо почав демонстувати великі успіхи в навчанні. З класу в клас його переводили з відмінними оцінками. Та до того ж надали стипендію. Так що у майбутнього "батька народів" до навчання був ще й матеріальний стимул.

Адольф Гітлер у початковій школі вчився непогано, а от у першому класі реального училища (по-нашому - середньої школи) залишився на другий рік. У його свідоцтві про закінчення училища з чотирьох предметів - незадовільні оцінки. Один з учителів Гітлера охарактеризував його як здатного, хоча й трохи одностороннього, лукавого та запального юнака, який не відрізняється старанністю.

Наполеон був успішним лише в математиці. З гуманітарними науками і мовами стосунки в нього не складалися. До іспиту з латині його взагалі не допускали. При цьому юний Бонапарт дуже багато читав, а от писав з купою помилок.

Антоша Чехов два рази залишався на другий рік. Ніяк не давалися йому арифметика, географія і грецька мова. А з російської словесності у майбутнього великого письменника вищою оцінкою була четвірка.

Пабло Пікассо закінчив початкову школу виключно завдяки хабару, яку його батько дав директору навчального закладу. Майбутнього художника вчителі вважали неймовірним тупицею, а однокласники називали тугодумом.

Також погано вчилися в школі:
Вчені: Ісак Ньютон, Сергій Корольов, Альберт Ейнштейн, П'єр Кюрі, Семюел Морзе, Карл Лінней, Чарльз Дарвін.
Письменники: Олександр Пушкін, Еміль Золя, Олександр Дюма-старший, Вальтер Скотт, Олександр Островський, Іван Бунін, Вольтер.
Музиканти: Людвіг ван Бетховен, Вольфганг Амадей Моцарт, Ніколо Паганіні.
Політики: Отто фон Бісмарк, Уїнстон Черчілль, Авраам Лінкольн.

За матеріалами: Освіта.ua